flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду Коломийським міськрайонним судом справ про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб за період 2013 року

       Узагальнення судової практики розгляду Коломийським  міськрайонним судом справ про відшкодування шкоди,  завданої майну фізичних або юридичних осіб за період 2013 року.
 
         Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасного українського права. Шкода, спричинена внаслідок правопорушення, адміністративного делікту, злочину, зловживання правом, має бути відшкодована у випадках і в розмірах, установлених законодавством.
       У законодавстві передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню: шкода матеріальна і шкода моральна. Стаття 16 чинного Цивільного кодексу України, в якій йдеться про захист цивільних прав та інтересів судом, передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу, способами захисту якого є, поряд з іншими, відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
        Проблема відшкодування моральної та майнової шкоди заподіяної особі (не лише фізичній, але і юридичній), є однією з найважливіших у цивілістиці.    
        Кожна особа у правовій державі має відчувати свою правову та соціальну захищеність, а повага до захисту особистості повинна бути в такому суспільстві нормою повсякденного життя. Не забуваємо ми, що особисті та майнові права людини, її здоров’я та життя нерозривно пов’язані з такими поняттями, як рівність, свобода, справедливість, недоторканість особи, тощо, однак дедалі частіше ми стаємо свідками того, що наче і захищена людина, і права її відновлено, а все ж залишається гіркий присмак чогось такого, що обов’язково треба доробити. Проголосивши в Конституції України (ст.3): життя і здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю, держава тим самим взяла на себе обов’язок забезпечити всім громадянам захист їх здоров’я і життя, інтереси у всіх сферах та процесах їх діяльності. Цей обов’язок, насамперед, полягає в законодавчому закріпленні правових норм, що визначають умови і порядок реалізації конституційного права громадян на відшкодування майнової та моральної шкоди, юридичні засоби охорон даного права, а також юридичні засоби захисту цього права у випадку його порушення. Цивільний кодекс України регулює загальні підстави відповідальності за завдану як майнову шкоду так і моральну шкоду. Зокрема, зазначається, по-перше, що майнова шкода завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а по-друге, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2. ст. 1167 Цивільного кодексу України.
            Згідно зі статистичними даними у 2013 р. на розгляд Коломийського міськрайонного суду  надійшло 68 цивільних справ про відшкодування шкоди, з яких 45 справ за позовом про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб. Залишок нерозглянутих справ даної категорії на початок звітного періоду – 4 справи.
      Протягом 2013 року суддями Коломийського міськрайонного суду розглянуто 33 справи за позовом про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб, з них з ухваленням рішення розглянуто 23 справи, з яких 21 справу із задоволенням позову. Із ухваленням заочного рішення розглянуто 6 справ, із закриттям провадження у справі розглянуто 5 справ, із залишенням заяви без розгляду – 5 справ.
        Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду складав 16 справ.
              Питання про відшкодування шкоди регулюються главою 82 Цивільного кодексу України. Вона присвячена зобов’язанням, що виникають не за договорами, а внаслідок завдання шкоди (їх умовно називають деліктними зобов’язаннями). Залежно від об’єкта розрізняють деліктну відповідальність за завдання шкоди майну та деліктну відповідальність за завдання шкоди особі.     
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:
а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
       Суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала. При цьому судова практика визначає, що заподіювач шкоди може і не бути власником майна, діяльністю якого заподіяна шкода.
       Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст.. 1166 ЦК України.
     Право на компенсацію моральної шкоди передбачається ст. 23 ЦК, яка надає приблизний перелік проявів моральної шкоди. Компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди. Судова практика при цьому виходить із положення, що "відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, з»ясовує чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору".
        Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
     Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
         Так, суддя Обідняк В.Д. розглядаючи справу №346/3983/13-ц за позовом Карпенюка Петра Михайловича до Турянського Ярослава Йосиповича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди позовні вимоги Карпенюка задоволив частково. З позовної заяви вбачається, що 08 травня 2013 року позивач рухався на своєму власному автомобілі «Хонда Акорд» по вул. Лермонтова в м. Коломия. На проїжджій частині він побачив пішохода, відповідача по справі, якому подав сигнал щоб останній зійшов на тротуар. Однак, відповідач на сигнал не відреагував, а навпаки став давати йому зауваження, ображати позивача нецензурними словами та розмахувати сумкою, яку тримав в руках, після чого умисно ударив сумкою по люку автомобіля розбивши його. Внаслідок зазначених неправомірних дій Турянського Я.Й. позивачу спричинена матеріальна шкода. Також позивачу спричинена моральна шкода, яка виразилась в нервовому стресі та неможливості використання автомобіля. Відповідно до ст.ст. 1166,1167 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала за наявності її вини.    При визначенні матеріальної шкоди суд не взяв до уваги дані щодо вартості люка зазначені у постанові про закриття кримінального провадження, оскільки ті відомості стосуються вартості бувшої у вжитку запчастини, що підтверджується поясненням підприємця Мирдіна Р.Г. Відповідно до висновку №621-19/мз від 27.09.2013 виконаного ПП «Автопол», який має відповідний сертифікат суб»єкта оціночної діяльності від 24.12.2012 року з визначенням матеріального збитку- матеріальний збиток завданий позивачу становить 12 1226,1 грн. Однак, суд врахував, що позивач придбав люк по значно нижчій ціні і не заперечує щодо стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди в розмірі, яку він фактично витратив. Також встановлене судом підтверджується рахунком на виконання робіт ТзОВ «Компанія Спафіс» товарним чеком, висновком експертного авто товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку та іншими перевіреними в суді доказами. На підставі наведеного суддя вирішив позов задовольнити частково та стягнути з Турянського Я.Й. на користь Карпенюка П.М. 10 500 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 450 грн. вартості проведеної експертизи, 407 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 344,10 грн. судового збору, а в решті позову відмовлено за безпідставністю.
       Частина 1 ст. 1166 ЦКУ передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто відшкодуванню підлягає не лише реальна шкода (майно, втрачене або пошкоджене в результаті протиправної поведінки), але й упущена вигода. 
      Так, наприклад, рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (справа №346/3169/13-ц) від 15 липня 2013 р. задоволено позовні вимоги Захарука Назарія Петровича, та стягнуто з Вівчарик Сніжани Іванівни на користь Захарука Н.П. – 11 970 грн. матеріальної шкоди, 2 000 грн. моральної шкоди, 458 грн. 80 коп. судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що Захарук Н.П. звернувся до суду з позовними вимогами до Вівчарик С.І. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки відповідачка пошкодила його автомобіль шляхом використання булавки від волосся. В зв’язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача кошти на проведення відновлювального ремонту автомобіля, моральну шкоду та судові витрати. Із матеріалів справи та показань свідків видно, що неправомірними діями відповідачки позивачу завдана як матеріальна шкода, розмір якої документально підтверджений, так і моральна шкода, яка полягає у перенесенні душевних хвилювань через небажання відповідачки врегулювати даний конфлікт мирним шляхом, заперечення її причетності до скоєного, а як наслідок у появі тривалих вимушених змін у організації життя позивача. Тому суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку та заслухавши показання свідків позовні вимоги Захарука задовольнив в повному обсязі.
        Теорія цивільного права базується на принципі генерального делікту, відповідно до якого кожному заборонено завдавати шкоди майну іншої особи, що і знайшло юридичне втілення в ст. 1166 ЦКУ.
       Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦКУ особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Таким чином, підставою деліктної відповідальності є вина - психічне ставлення осудної особи до вчиненого нею протиправного діяння, а також до негативних наслідків, що настали в результаті такої поведінки або діяння.
        Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
    Так, рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2013 року задоволено частково позовні вимоги Барложецької Ольги Миколаївни, Шпит Ганни Миколаївни до Марусяк Лесі Михайлівни та стягнуто з Марусяк Л.М. на користь Барложецької О.М. 800 грн. моральної шкоди, 229 грн. 40 коп. судового збору та 300 грн. витрат на правову допомогу та на користь Шпит Г.М. 600 грн. моральної шкоди та 229 грн. 40 коп. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. З матеріалів справи вбачається, що в серпні 2013 року позивачі Барложецька та Шпит звернулися в суд з позовом вказавши, що відповідачка завдала їм матеріальну шкоду внаслідок пошкодження одягу, продуктів харчування і майна та моральну шкоду. Судом встановлено, що 14 червня 2013 року в с. Черемхів Коломийського району між позивачами та відповідачкою відбувся конфлікт, в ході якого Марусяк висловлювалась нецензурною лайкою в сторону Барложецької О.М., чим вчинила дрібне хуліганство. Відповідачка Марусяк Л.М. позов не визнала та пояснила, що жодних дій, які б пошкодили майно позивачів вона не вчиняла, що дійсно між нею та позивачами виник конфлікт в ході якого вона виражалася нецензурною лайкою в бік Барложецької і саме за це її було притягнуто до адміністративної відповідальності. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань, ступінь вини відповідачки. Щодо відшкодування матеріальної шкоди суд заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вирішив, що вона не підлягає відшкодуванню, оскільки позивачі в судовому засіданні не довели, що внаслідок діяння відповідачки їхній одяг, майно та продукти харчування було знищено та не надали доказів підтвердження вартості знищеного майна.
      З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
           Проблемних питань під час розгляду справ даних категорій не виникало
          Узагальнення показало, що проаналізована категорія справ суддями розглядалася вчасно у встановлені строки згідно вимог чинного ЦПК України, не порушуючи норми матеріального чи процесуального права.
         Судом надається належна оцінка зібраним по справі доказам, рішення ухвалюються, виходячи з доводів і заперечень сторін, з урахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Суддями  повно з’ясовуються обставини справи, відповідно до положень статті 212 ЦПК України рішення належним чином мотивовані.
 
 
Суддя Коломийського                                                        Веселов В.М.
міськрайонного суду
 
виконала помічник судді                                                   Арсенич С.Д.