Узагальнення практики забезпечення Коломийським міськрайонним судом права на захист, як однієї із загальних засад кримінального провадження за період 2013 року.

 

З огляду на розвиток Української держави, інститутів демократії та гуманізму, правових поглядів, які сповідують міжнародні організації та позицій Європейського суду з прав людини, одним із невід’ємних прав особи є її право на захист. У 62 статті Конституції України міститься гарантія процесуального характеру: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Новий КПК заповнює прогалину попереднього процесуального закону, вміщуючи норми, спрямовані на забезпечення гарантій, запроваджених Основним Законом нашої держави та міжнародними документами. Так, ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження, крім іншого, віднесено презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, зміст якої розкрито у ст. 17 КПК України та реалізовано в інших нормах процесуального закону. Зокрема, в ст. 469 ч. 6 КПК України зазначено, що у разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, які були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

Щодо реалізації у КПК України конституційно закріпленого права особи на правову допомогу слід зазначити таке. На відміну від ст. 21 КПК України в ред. 1960 р., ст. 20 КПК України в новій редакції має більш широкий зміст і передбачає гарантії забезпечення права на захист не лише шляхом роз’яснення права на кваліфіковану юридичну допомогу, але й призначення захисника за рахунок держави (здійснення захисту за призначенням). При цьому новий процесуальний закон не лише використовує термін «кваліфікована юридична допомога», а й встановлює певні вимоги: захисником може бути тільки адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України та який має право на зайняття адвокатською діяльністю, її не припинено і не призупинено.

Так, у ст. 52 КПК України наведено вичерпний перелік випадків, коли участь захисника є обов’язковою, а у ст. 49 – коли слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника. Результати порівняльного аналізу цих норм і статей 45, 47 КПК України в ред. 1960 р. свідчать, що новий процесуальний закон спрямований на більш ефективну реалізацію конституційних положень, міжнародних стандартів, пов’язаних із захистом прав і законних інтересів осіб, залучених до кримінального судочинства.

Зокрема, у КПК України міститься розширений перелік таких випадків та передбачено обов’язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо реабілітації померлої особи і залучення захисника у разі, якщо слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний чи обвинувачений не залучив його. Крім того, закріплено порядок залучення захисника.

 Коломийським міськрайонним судом винесено 2 ухвали про призначення захисника у кримінальному провадженні у випадках передбачених ст. 52 КПК України, коли участь захисника у кримінальному провадженні є обов’язковою.

Так, наприклад, під час досудового слідства і початку судового розгляду обвинувачені Юхненко та Дужак скориставшись правом передбаченим ст. 54 КПК України відмовилися від захисників, про що подали до суду відповідні заяви. Оскільки, останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, то відповідно до ст. 53 ч.3 КПК України участь захисника є обов’язковою. Взявши до уваги вищезазначені норми закону та керуючись ст. 52 КПК України, колегія в складі суддів: П’ятковського В.І., Хільчука І.І., Беркещук Б.Б. ухвалою від 16 жовтня 2013 року (справа № 346/583/13) доручили центру надання безоплатної правової допомоги призначити Дужаку та Юхенку захисників для здійснення захисту за призначенням.

            Також, у кримінальному провадженні № 12013090020000833 від 19.08.2013 року Гаврилюку, котрий обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК України, та заявив клопотання на підставі ст. 49 ч. 1 пп. 2, 3 КПК України про призначення йому захисника за призначенням, ухвалою колегії суддів у складі Калинюка О.П., Васильковського В.В., Беркещук Б.Б. призначено захисника, оскільки відповідно до вимог ст. 52 КПК України його участь у даному кримінальному провадженні є обов’язковою.

Відповідно до ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Варто відзначити, що визначення поняття «адвокат» наводиться у ст.1 ч. 1 п. 1 новоприйнятого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р., відповідно до якої адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Водночас захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (ст. 45 ч. 2 КПК України).

Новелою КПК України є також норма щодо кількості захисників, які можуть здійснювати захист на стадії судового провадження. Зокрема, в ст. 46 ч. 3 КПК України зазначено, що одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

Зміни, запроваджені новим КПК України, торкнулись і порядку вступу захисника у кримінальне провадження. КПК України 1960 р. передбачав, що захисник залучався до кримінального процесу постановою особи, яка проводила дізнання, слідчого, прокурора і судді або ухвалою суду. Новий КПК України передбачає явочний порядок вступу захисника у кримінальне провадження, тобто захисник користується процесуальними правами з моменту подання (пред’явлення) слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду відповідних документів. Такими документами відповідно до статті 50 КПК України є: документ, що посвідчує особу захисника (наприклад, паспорт громадянина України), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім вказаних у ст. 50 КПК України  не допускається. Слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд виносять окремий документ (для слідчого, прокурора - у формі винесення постанови, для слідчого судді чи суду – у формі ухвали) про залучення захисника лише у випадках, коли участь захисника є обов’язковою (такі випадки передбачені ст. 52 КПК України), а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника самостійно; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може залучити його самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його; для проведення окремої процесуальної дії у порядку, передбаченому ст. 53 КПК України. Це – так зване «залучення за призначенням», що оплачуватиметься за кошти місцевого бюджету.

До процесуального статусу захисника належить також гарантоване законом право на побачення із своїх підзахисним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, що випливає із ст. 42 ч. 3 п. 3 КПК України.

            Порівняно із ст. 48 КПК України в ред. 1960 р., у КПК України 2012 р. законодавець значно розширив перелік підстав, за наявності яких захисник після його залучення у кримінальне провадження має право відмовитися від виконання своїх обов’язків: 1) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника; 2) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо (ст. 47 ч. 4 КПК України).

Отже, новий КПК України покращив правовий статус захисника, порівняно із КПК в ред.1960 р., що проявляється, зокрема, у встановленні додаткових процесуальних прав та особливому порядку його вступу у кримінальне провадження.   

2. Право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадян України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну первинну правову допомогу.

Законом України «Про безоплатну правову допомогу» встановлюється два види правової допомоги: це безоплатна первинна правова допомога та вторинна безоплатна правова допомога.

Безоплатна первинна правова допомога охоплюватиме такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Згідно до Закону таку допомогу можуть  отримати усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатна первинна правова допомога надається кожній особі, тобто громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому числі біженцям, які перебувають під юрисдикцією України.

Безоплатну вторинну правову допомогу зможуть отримати: - малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісячний сукупний дохід сім'ї якої нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; - діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; - особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства; особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, та особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою;- особи, яким законами України вже закріплено право на безоплатну правову допомогу, а саме: - особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця) - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань (стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом); - особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді); - особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді); - особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією).

            До того ж, право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

В той же час суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи приватного права, спеціалізовані установи.

Також необхідно наголосити на поетапності набрання чинності Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

 Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 1 січня 2013 року забезпечують надання правової допомоги особам, зазначеним у пунктах 3-7 частини першої статті 14 вищевказаного закону:

- особи, до яких застосовано адміністративне затримання;

- особи, до яких застосовано адміністративний арешт;

- підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства;

- особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України, участь адвоката є обов’язковою.

Надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, зазначеним у пунктах 1, 2, 8-12 частини першої статті 14 Закону, забезпечуються поетапно починаючи з 1 січня 2014 року:

- малозабезпечені особи дохід сімей, яких нижче прожиткового мінімуму;

- діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування;

- особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців»;

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

- особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

- особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

особи, реабілітовані відповідно до законодавства України.

З 1 січня 2017 року безоплатна вторинна правова допомога надається в повному обсязі всім категоріям осіб, передбаченим статтею 14 цього Закону.

Відмовити особі в наданні безоплатної вторинної правової допомоги можуть у випадку, коли: - особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; - особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; - вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; - особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; - особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз’яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз’яснюватимуть порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Для отримання безоплатної первинної правової допомоги необхідно надіслати або подати письмове звернення безпосередньо до приймальні. Таке звернення розглядається протягом 30 календарних днів, а у випадку, коли особа просить лише про надання правової інформації – протягом 15 календарних днів. Якщо питання, порушене у зверненні, не належить до компетенції Міністерства юстиції, воно протягом п’яти календарних днів пересилається за належністю з одночасним повідомленням про це особи. В приймальні також проводиться особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги. Графік роботи приймальні та Порядок її роботи оприлюднюються у місцевих засобах масової інформації, а також вивішуються у приміщенні, у якому розміщена приймальня, у місцях, зручних для вільного огляду.

Вторинна правова допомога включає в себе вже реальне супроводження справи громадянина в судах, хто буде здійснювати цей супровід.

Забезпечення здійснення представництва інтересів суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу здійснюватиметься центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Самі правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги надаватимуть адвокати, відібрані за результатами конкурсу. Тобто, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. У разі неможливості надання безоплатної вторинної правової таким адвокатом, центр укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання. Повноваження адвоката як захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуватимуться відповідним дорученням центру.

На виконання вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу» за період 2013 року Коломийським міськрайонним судом було винесено 5 ухвал за наслідками розгляду клопотань обвинувачених про надання захисника за призначенням у кримінальному провадженні у зв’язку з відсутністю коштів.

Так, наприклад, в підготовчому судовому засіданні обвинувачений Петрусяк Назарій Андрійович заявив клопотання про призначення йому захисника в зв’язку з тим, що він та його родичі не мають коштів для залучення захисника самостійно. Суддя Калинюк О.П. (справа №346/6448/13-к), заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили щодо заявленого клопотання обвинуваченого, врахувавши тяжкість інкримінованого злочину, ухвалив доручити Івано-Франківському обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити захисника для здійснення захисту Петрусяка, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

У справі № 346/4172/13-к суддею Калинюком О.П. на підставі клопотання обвинуваченого, поданого у відповідності до ст. 49 КПК України, з урахуванням його матеріального становища та стану здоров’я доручив Івано-Франківському обласному центру з надання безоплатної правової призначити Андрійчуку, захисника за призначенням з оплатою за рахунок держави в порядку та розмірах передбачених чинним законодавством.

Також, суддею Потятинником Ю.Р. ухвалою від 03.07.2013 року призначено захисника для Боклащука обвинуваченого за ст. 125 ч. 1 КК України, оскільки останній, заявив суду, що бажає, залучити захисника, однак не має можливості оплатити послуги адвоката.

Крім того, суддя Веселов В.М. доручив Івано-Франківському обласному центру надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити захисника для здійснення захисту інтересів обвинуваченого Ківнюка Тараса Богдановича, оскільки останній в судовому засіданні заявив клопотання про залучення захисника.

Суддя Беркещук Б.Б. задовольнила клопотання Остяка Юрія Ігоровича про призначення захисника за призначенням через центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області, так як від послуг попереднього захисника він відмовився, що не суперечить вимогам ст. 49 КПК України.

Приклади залучення захисників на стадії виконання вироку суду в Коломийському міськрайоннному суді відсутні.

 

3.  Відповідно до ст. 53 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 КПК України, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь Іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

Підозрюваний, обвинувачений, реалізуючи своє конституційне право на захист та на вільний вибір захисника своїх прав, має право залучити до участі у кримінальному провадженні одного чи декількох захисників.

У виняткових випадках слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають право залучити захисника для проведення окремої процесуальної дії. Таке залучення допускається лише виключно у невідкладних випадках. Під невідкладними розуміються випадки, коли: 1) є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника; 2) якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника; 3) прибуття обраного захисника неможливе. Під невідкладними слід розуміти такі процесуальні дії, зволікання з провадженням яких може викликати негативні наслідки для провадження, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.

При необхідності проведення окремої процесуальної дії підозрюваний, обвинувачений відповідно до ч. 2 ст. 53 КПК мають право запросити захисника самостійно. За потреби проведення окремої процесуальної дії за участю захисника та коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин і якщо така дія не належить до невідкладних, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.

Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовиться від залучення іншого захисника, а проведення невідкладної процесуальної дії передбачає участь захисника, то слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані залучити захисника у порядку, передбаченому ст. 49 КПК України.

Під час проведення окремої процесуальної дії, відповідно до ч. 3 ст. 53 КПК України, захисник має ті самі права й обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження. Таке правило обумовлюється єдністю процесуального статусу захисника у кримінальному провадженні, а тому й не може бути ніяких розбіжностей у визначенні обсягу його процесуальних прав залежно від того, чи постійно він бере участь у кримінальному провадженні, чи його роль є епізодичною.

Оскільки, у випадках залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, останній виконує свої обов'язки тимчасово, то це не покладає на нього обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії (ч. 5 ст. 53 КПК України). Завдання його діяльності вважаються вичерпаними по закінченню тієї процесуальної дії, для участі в якій його було залучено. У даному випадку його участь слід розглядати не тільки як гарантію забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, а як гарантію здійснення кримінального провадження в цілому, адже без його участі в окремих випадках неможливим є подальший рух самого кримінального провадження.

            На виконання вимог ст. 53 КПК України, щодо залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії у Коломийському міськрайонному суді не постановлялось жодної ухвали.

Загалом новий КПК України покращив правовий статус захисника, порівняно із КПК 1960 р., що виявляється, зокрема, у встановленні додаткових процесуальних прав та особливому порядку вступу захисника у кримінальне провадження.

            Провести більш ретельне узагальнення практики забезпечення Коломийським міськрайонним судом права на захист, як однієї із загальних засад кримінального провадження за період 2013 року виявилось не можливим у зв’язку відсутністю прикладів застосування процесуального закону з відповідних питань на стадії судового розгляду.

            Будь-яких інших питань застосування процесуального закону, який забезпечує право на захист у Коломийському міськрайонному суді не виникало.

 

           

Суддя Коломийського                підпис                                     Веселов В.М.

міськрайонного суду