На вимогу Апеляційного суду Івано-Франківської області Коломийським міськрайонним судом проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ за злочини передбачені ст.ст. 204, 210, 211 КК України, які розглянуті судом у 2012-2013 рр. та проаналізовано окремі проблемні питання правозастосування норм закону про кримінальну відповідальність щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України).
На ґрунті аналізу проблем розмежування злочинів, передбачених окремими частинами ст. 204 КК, зроблено висновок про певну неузгодженість між окремими статтями Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності, а також між цими статтями, з одного боку, та окремими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КпАП) – з іншого. Зокрема, стверджується, що неузгодженість між ст. 204 і ст. ст. 202, 225, 229 КК в частині встановлення матеріального критерію суспільної небезпеки діяння, а так само між ст. 204 КК і статтями КпАП, які передбачають адміністративну відповідальність за вчинення деяких правопорушень із суміжними складами, звужує підстави відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів та інше незаконне поводження з ними.
Проведено аналіз щодо кваліфікації дій пов»язаних з незаконним виготовленням алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів.
Висвітлено проблемні питання щодо кваліфікації злочинних дій, пов»язаних з незаконним виготовленням підакцизних товарів з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя і здоров»я людей.
Із проведеного висновку та пропозиції щодо вирішення проблемних питань вбачається, що незаконне виробництво окремих підакцизних товарів, а саме спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також незаконний обіг таких товарів, стали одним з найбільш розповсюджених і найбільш суспільно небезпечних видів протиправної поведінки в сфері господарської діяльності. Ефективна боротьба із цим явищем потребує вжиття системи організаційних, соціально-економічних, правових та інших заходів протидії, які мають охоплювати всі сторони суспільного життя. При цьому кримінально-правові заходи повинні узгоджуватись із заходами регулятивного характеру й впливати на попередження такої суспільно небезпечної й протиправної поведінки в комплексі з ними.
Встановлення кримінальної відповідальності за такі суспільно небезпечні діяння, як незаконне виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, інших високо ліквідних товарів, є доцільним, обґрунтованим кроком законодавця, який є необхідним у реаліях сьогодення і тому соціально обумовленим. Водночас ст. 204 КК, яка покликана грати основну роль у кримінально-правовій боротьбі, перш за все, з незаконним виробництвом і обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів і спирту, на сучасному етапі недостатньо ефективно виконує покладені на неї завдань через наявність певних недоліків даного кримінального закону. Причому ці недоліки полягають, в основному, суто в площині юридичної техніки.
Незважаючи на можливість усунення деяких із зазначених недоліків шляхом внесення окремих змін та доповнень до чинної редакції ст. 204 КК, вважаю за доцільне в цілому переглянути зміст статті 204 КК України, вказавши на речі матеріального світу, які є предметом злочину, більш чітке описання об’єктивних ознак злочину, ознаки кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу злочину, в результаті чого істотно змінився б кримінально-правовий зміст передбачених нею злочинів, що наблизило б її до реалій дійсності і зробило б більш придатною до застосування на практиці.
_03_03.png)
