Узагальнення судової практики з розгляду
Коломийським міськрайонним судом
цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої злочином,
за період 2012 року
Відшкодуванню шкоди присвячена гл. 82 ЦК України, а також галузеві акти законодавства. Зокрема, Закон України від 1 грудня 1994 р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», гл. ІХ Кодексу законів про працю України тощо. Тлумачення окремих норм стосовно відшкодування шкоди міститься і в актах судової влади. Зокрема, в постановах Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 29 грудня 1992 р. № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та інших.
Згідно зі статистичними даними на розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло у 2012 р. 23 цивільних справи про відшкодування шкоди, 7 справ перенесено з 2011р. в 2012р. з них: відшкодування майнової та моральної шкоди – 3 справи, відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою – 9 справ, відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неправомірними діями – 1 справа, відшкодування моральної шкоди і збитків завданих злочином – 15 справ, відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки – 2 справи.
З ухваленням рішення розглянуто 21 справу, із них позовні вимоги задоволені по 17 справах.
Із закриттям провадження у справі розглянуто 3 справи, із залишенням заяви без розгляду – 5 справ.
Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду склав 1 справу.
В апеляційному порядку у 2012 році оскаржувалась 5 справ за позовами:
- Корната Володимира Івановича доСавка Володимира Іллічапровідшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. За результатами розгляду апеляційної скарги Апеляційним судом Івано-Франківської області рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківсьої області в частині задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено;
- Моторного (транспортного) страхового Бюро України до Собка Василя Мар'яновича про відшкодування в порядку регресу, пов'язаного з виплатою страхового відшкодування. В даній справі рішення суду скасовано, ухвалено нове рішення;
- прокурора Коломийського району в інтересах Коломийської районної державноїх адміністрації до Терзівець Галини Василівни про стягнення шкоди, завданої злочином. Рішення по даній справі скасовано. В позові - відмовлено;
- Васильківського Сергія Петровича до Петрука Віталія Миколайовича про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відшкодування моральної шкоди. Рішення суду залишено без змін;
- Куриляка Івана Богдановича до ПАФ “Джерело”, третя особа: Козарук Михайло Васильович про відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, та моральної шкоди. Рішення суду залишено без змін.
У касаційному порядку справи вказаної категорії не оскаржувалися.
Згідно зі ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є:
- наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов’язання. Наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий;
- протиправність дій того, хто завдав шкоду. За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом (до таких винятків відноситься, наприклад, відшкодування шкоди, заподіяної в стані крайньої необхідності);
причинний зв'язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла. Для виникнення деліктних зобов’язань необхідний безпосередній причинний зв'язок між цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат;
- вина, того, хто завдав шкоду. При цьому закон виходить із презумпції вини того, хто завдав шкоди. Якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той, хто завдав її, повинен довести відсутність своєї вини.
У свою чергу, ст. 1167 ЦК України містить загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду – згідно з ч. 1 зазначеної статті моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода стосовно фізичних осіб може бути визначена як фізичний або душевний біль та страждання, зазнані у зв’язку з протиправним поводженням інших осіб (завданням каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, спричинення смерті близьких людей, знищення або пошкодження майна, приниження честі, гідності тощо).
Наприклад, рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2012 р. частково задоволені позовні вимоги Андрусяка Богдана Івановича до Мосейчука Ігоря Михайловича, про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, та стягнуто з Мосейчука Ігоря Михайловича, в користь Андрусяка Богдана Івановича, - 13384 (тринадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 95 коп. шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди та 233 (двісті тридцять три) грн. 85 коп. судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2012 року Андрусяк Богдан Іванович звернувся до суду з позовними вимогами до Мосейчука Ігоря Михайловича про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, оскільки 21 жовтня 2011 року мала місце ДТП за участю його автомобіля та автомобіля відповідача, внаслідок чого транспортний засіб, яким він керував отримав механічні пошкодження. В зв’язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача кошти на ремонт транспортного засобу, моральну шкоду та судові витрати.
В обґрунтування позову Андрусяк Богдан Іванович посилався на пояснення свідків Андрусяк Ганни та Богомолова Валентина, які були очевидцями ДТП і вказали, що відповідач вчинив наїзд на автомобіль позивача і залишив місце ДТП. Крім того пояснили суду, що Андрусяк Богдан зазнав душевних страждань через неможливість користуватись власним автомобілем та через те, що не може отримати гроші, необхідні для ремонту автомобіля, сума яких для нього є значною. Також вказали, що через вказані обставини у позивача погіршився стан здоров’я.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування Андрусяку Богдану Івановичу матеріальної шкоди, суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що згідно матеріалів перевірки, проведеної ВДАІ Коломийського МВ УМВС, вказане ДТП сталося з вини водія Мосейчука, відповідача по справі, якого постановою Косівського районного суду від 13 грудня 2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
На підставі статей 22, 1166, 1167 ЦК України майнова шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі винною особою. Моральна шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд обґрунтовано виходив з того, що така шкода завдана внаслідок вини відповідача, який на тривалий час позбавив позивача можливості користуватися автомобілем, а отже вести розмірений ритм життя і погоджується, що це викликало у позивача нервозність та негативно вплинуло на стан його здоров’я, суд визначив розмір відшкодування у сумі 1000 грн. з дотриманням засад цивільного судочинства, а саме розумності, справедливості.
Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
Велику роль у боротьбі зі злочинністю відіграють ефективні способи цивільно-правового відшкодування шкоди, якої завдано внаслідок злочину. Насамперед, шкода, якої завдано внаслідок злочину, так званий кримінально-правовий або злочинний делікт, має істотну специфіку в умовах настання цивільно-правової відповідальності.
Протиправне діяння цього деліктного зобов'язання має бути не просто діянням, що порушує норми права чи суперечить їм, а саме злочином, тобто передбаченим КК України суспільно небезпечним винним діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинено суб'єктом злочину. Для того, щоб встановити, чи є конкретне протиправне діяння злочином, має бути обвинувальний вирок суду, який вступив у силу.
Специфічність кримінально-правового делікту полягає також і в процесуальному порядку відшкодування шкоди, що завдано злочином. Зокрема, цю шкоду може бути відшкодовано як шляхом подання цивільного позову в кримінальному процесі, так і шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди після того, як обвинувальний вирок по кримінальній справі вступив у законну силу.
Окрім того, держава, виконуючи свої публічні функції, покладає на себе обов'язок відшкодувати майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину, згідно з п. 1 ст. 1177 ЦК, у разі, якщо:
• не встановлено особу, яка вчинила злочин;
• якщо особа, яка вчинила злочин є неплатоспроможною.
Надання матеріальної допомоги державою потерпілим від злочину є життєво необхідним, оскільки держава взяла на себе турботу про підтримання правопорядку та гарантування безпеки всіх членів суспільства. Відповідно до ст. 3 Конституції України, «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У разі відшкодування майнової шкоди, завданої фізичній особі внаслідок злочину державою, остання згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги до винної особи у вчиненні злочину. Таким чином, суми, виплачені потерпілому повертаються до державного бюджету у вигляді відрахувань від заробітку засудженого, вартості конфіскованого в нього майна тощо. Держава виступає в якості гаранта відновлення майнових прав потерпілого.
В ході вивчення практики розгляду справ, встановлено, що Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області при вирішенні спорів про відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, правильно і з додержанням вимог діючого законодавства розглянуто вказану категорію справ.
Так, рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.08.2012 року задоволено частково позовні вимоги Пішак Світлани Богданівни до Угринчука Любомира Костянтиновича та стягнуто з Угринчука Любомира Костянтиновича на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 3000 гривень та 1 300 гривень – витрат на правову допомогу. У задоволенні решти частини позову відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що 06 жовтня 2010 року близько 00 год. 30 хв. біля автовокзалу в м. Коломия Івано-Франківської області на стоянці таксі між позивачкою та відповідачем виникла сварка, внаслідок якої відповідач штовхнув позивачку, та став наносити їй удари в голову та обличчя, внаслідок чого вона впала. Згідно судово-медичної експертизи їй було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому головки п’ятої п’ясної кістки правої китиці з кутовим зміщенням , синців лівої вискової, лобної та тім’яної – потиличної ділянки голови, синця правої завушної ділянки, крововиливу під слизову оболонку верхньої губи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Які спричинили тривалий розлад здоров’я.
З вироку, винесеного Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, вбачається, що Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2010 року, Угринчука Любомира Костянтиновича було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України, та засуджено до покарання у вигляді громадських робіт. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України Угринчук Любомир Костянтинович визнав повністю.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди слід відмовити повністю, оскільки позивачкою не представлено суду жодних підтверджуючих документів про понесення нею витрат на лікування та купівлю медичних препаратів, майна чи спричинення іншої матеріальної шкоди. Що стосується позову в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов слід задоволити частково, а саме в сумі – 3 000 грн., оскільки дана сума, на думку суду, буде відповідати понесеним позивачкою моральним стражданням.
Отже, ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ можливі в процесуальних формах тимчасового припинення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження в ній без постановлення судового рішення. Тимчасове припинення здійснення процесуальних дій настає внаслідок відкладення розгляду справи і зупинення провадження у справі.
Закінчення провадження без постановлення судового рішення настає в результаті закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду.
Так, у лютому 2012 року М’якущак Михайло Миколайович, М’якущак Ганна Петрівна, Івасюк Роксолана Михайлівна звернулися до суду з позовом до Слободяна Романа Дмитровича про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Однак позивачі в судове засідання втретє – 01 лютого 2012 року, 10 лютого 2012 року та 21 лютого 2012 року – не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та конвертів які повернулися не врученими, і на яких стоїть відмітка поштового відділення про те, що вони відмовляються від отримання судових повісток.
Закриваючи провадження у справі, згідно з ч. 2 ст. 174, ч. 3 ст. 206 ЦПК України позивач попереджений про наслідки відмову від позову, оскільки провадження у справі закривається і він не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Враховуючи встановлені обставини і вимоги процесуального закону, суд правильно прийняв відмову позивача від позову та закрив провадження у даній справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України окремою підставою залишення заяви без розгляду може бути подача позивачем заяви про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов’язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Так, у провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за позовом Непийводи Івана Миколайовича, Непийводи Романа Івановича до Бортейчука Ігоря Івановича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином.
В судовому засіданні від позивача Непийводи Івана Миколайовича, який одночасно являється представником Непийводи Романа Івановича, надійшла заява, в якій він просить справу за їх позовом до Бортейчука Ігоря Івановича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, залишити без розгляду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду у випадку, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважав за необхідне залишити позовну заяву Непийводи Івана Миколайовича, Непийводи Романа Івановича до Бортейчука Ігоря Івановича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином без розгляду. При цьому, роз’яснивши особам, позов яких залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, право звернутися до суду повторно.
Таким чином, узагальнення показало, що при розгляді спорів про відшкодування шкоди проблемних питань не виникає. Судом надається належна оцінка зібраним по справі доказам, рішення ухвалюються, виходячи з доводів і заперечень сторін, з урахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно з’ясовуються обставини справи, відповідно до положень статті 212 ЦПК України рішення належним чином мотивовані. Судом не порушуються норми матеріального чи процесуального права.
Суддя
Коломийського міськрайонного суду
Івано-Франківської області Калинюк О.П.
Помічник судді Кордейчук М.В.
_03_03.png)
