Узагальнення судової практики ухвалення та перегляду суддями заочних рішень у цивільних справах за період 2014 року та 1-ше півріччя 2013 року.
У процесі узагальнення проаналізовано відповідні статистичні дані по цивільних справах щодо ухвалення та перегляду заочних рішень за період 2014 року та 1-ше півріччя 2013 року.
Згідно зі статистичними даними Коломийського міськрайонного суду за 1-ше півріччя 2013 року було ухвалено - 272 заочних рішень.
Найбільше заочних рішень було ухвалено при вирішенні спорів, що виникають із сімейних правовідносин всього — 130 із них: 80 - у справах про розірвання шлюбу, 29 - у справах про стягнення аліментів, 10 - у справах про позбавлення батьківських прав;
При вирішенні спорів, що виникають із договорів всього – 104 із них: 1 - по договору купівлі – продажу, 6 – по наданню послуг; 96 – по договору позики, кредиту, банківського вкладу;
При вирішенні спорів, що виникають по праві власності та інші речові права всього – 4;
При вирішенні спорів, що виникають по недоговірних зобов»язаннях всього – 2, із них: 1 - у справах про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві; 1- у справах про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб;
При вирішенні спорів, що виникають по спадковому праву - 7;
При вирішенні спорів, що виникають із житлових правовідносин – 21 із них – 20 у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням;
При вирішенні спорів, що виникають із трудових правовідносин всього – 2;
При вирішенні спорів, щодо звільнення майна з-під арешту всього – 2;
За період 2014 року Коломийським міськрайонним судом було ухвалено - 540 заочних рішень.
Найбільше заочних рішень було ухвалено при вирішенні спорів, що виникають із договорів всього – 295, із них 2 - по договору купівлі – продажу, 1 – по договору дарування, 2 - по договору найму (оренди), 2 – по наданню послуг; 2 - по договору страхування; 284 – по договору позики, кредиту, банківського вкладу, 1 - по договору підряду;
При вирішенні спорів, що виникають по праві власності та інші речові права всього – 10;
При вирішенні спорів, що виникають по недоговірних зобов»язаннях всього – 10, із них: 3 - у справах про відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення; 5- у справах про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб; 1- у справах про відшкодування шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища;
При вирішенні спорів, що виникають по спадковому праву - 8;
При вирішенні спорів про захист немайнових прав фізичних осіб - 1, з них 1 - у справах про захист честі, гідності та ділової репутації;
При вирішенні спорів, що виникають із житлових правовідносин – 36, із них – 3 - у справах про виселення, 29 - про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням;
При вирішенні спорів, що виникають із земельних правовідносин - 2;
При вирішенні спорів, що виникають із сімейних правовідносин всього — 176 із них: 104 - у справах про розірвання шлюбу, 31 - у справах про стягнення аліментів, 22 - у справах про позбавлення батьківських прав;
При вирішенні спорів пов»язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» всього – 2;
Заочне провадження відповідно до ЦПК України є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, з ухваленням заочного рішення. Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.
Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети - сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.
Проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст.224 ЦПК України. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.
Необхідною умовою для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність у залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.
У випадку явки в судове засідання представника відповідача з належно оформленими повноваженнями суд не вправі ухвалювати заочне рішення. Це випливає зі змісту ст.38 ЦПК України про те, що сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника, і ст.44 ЦПК України щодо можливості вчинення представником усіх процесуальних дій від імені особи, яку він представляє, а також того, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи. Вбачається правильним, що неявка відповідача в судове засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз’яснювали його права та обов’язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог.
ЦПК України також встановлює вимогу, що у разі участі в справі кількох відповідачів заочний розгляд можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (ч.2 ст.224). На підставі ст.224 ЦПК України суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов’язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України. При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.
Необхідно більш ретельно ставитися до висновків про належне повідомлення відповідача у справі. Необхідно дотримуватись вимог ч.4 ст.74 ЦПК України про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.
Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. При цьому друкований орган, в якому розміщуються відповідні оголошення, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.9,10 ст.74 ЦПК). У разі, якщо суд встановить, що відомості про належне повідомлення відповідача відсутні, він повинен відкласти провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України.
На підставі ст.224 ЦПК України, суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, але й поважність причин неявки відповідача в судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені. За відсутності відповідача з причин, які судом визнано поважними, заочний порядок розгляду справи виключається. Крім того, не допускається проведення заочного розгляду справи за наявності заперечень позивача проти такого вирішення спору.
Особливості заочного розгляду справ полягають, передусім, у тому, що у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач. Таким чином, при розгляді справи фактично відсутня змагальність сторін. Вбачається, що суд повинен роз’яснити позивачеві його право на розгляд справи в порядку заочного провадження. Водночас позивачеві необхідно роз’яснити його право на розгляд справи у звичайному порядку. При цьому суд також повинен роз’яснити позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є одночасно відмовою від частини своїх процесуальних прав щодо розпорядження позовними вимогами, зокрема, щодо неможливості зміни позивачем предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог. Якщо ж позивач реалізує ці права, то у такому випадку суд повинен відкласти судовий розгляд на підставі ч.3 ст.224 ЦПК України для повідомлення про це відповідача. Вбачається, що норма ч.3 ст.224 ЦПК не підлягає звуженому тлумаченню, і суд у разі зменшення позивачем розміру позовних вимог також повинен відкласти судовий розгляд для повідомлення про це відповідача, оскільки відповідач у цьому випадку може визнати позов із відповідними наслідками (ст. 174 ЦПК).
Суд вирішує питання щодо заочного розгляду справи до початку розгляду справи по суті. Відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Оскільки процесуальним законом не встановлено вимоги щодо форми її прийняття, така ухвала може бути оформлена як окремий процесуальний документ відповідно до вимог ч.1 ст.210 ЦПК України, так і протокольно, відповідно до вимог ч.2 ст.210 цього Кодексу. ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення (ст.ст.228-232), а також загальний порядок - апеляційне оскарження - для позивача (ст.232).
Ст. 229 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення. За правилами ст.121 ЦПК України неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі, якщо відповідач у встановлений строк виправить визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.
Складним питанням у судовій практиці є можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною і повернення її заявникові. Частиною 7 ст. 229 ЦПК України передбачено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст.121 ЦПК, тобто про залишення заяви без руху та про визнання заяви неподаною та повернення її заявникові. Однак у ст.293 ЦПК України серед ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, не вказано ухвалу про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові, а передбачено лише можливість апеляційного оскарження ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові) - п.3 ч.1 ст.293 ЦПК України та про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду - п.16 ч.1 ст.293 ЦПК України.
Окрім того, неможливість оскарження відповідачем у справі ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення неподаною та повернення її заявникові призвело б до позбавлення його права на апеляційне оскарження заочного рішення, оскільки відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку лише після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Вирішуючи питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.72-73 ЦПК України повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про місце і час розгляду цього питання.
У випадку постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав, встановлених ст.207 ЦПК України, така ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку окремо від рішення суду відповідно до п. 16 ч.1 ст. 293 ЦПК.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, й одночасно повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд відповідно до ч.3 ст.231 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з’явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як випливає з п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України у разі скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, призначається дата розгляду справи в загальному порядку.
Ухвала про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст.293 ЦПК України. Окрім того, у відповідності ч.4 ст.231 ЦПК України після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити в апеляційному порядку не таку ухвалу суду, а саме заочне рішення.
Отже, за 1-ше півріччя 2013 року до Коломийського міськрайонного суду надійшло -19 заяв про перегляд заочного рішення, із них розглянуто – 15 з яких:
- 2 повернуто заявникам;
- 4 відмовлено у задоволенні заяви;
- 9 задоволено та скасовано заочне рішення.
За період 2014 року до Коломийського міськрайонного суду надійшло - 45 заяв про перегляд заочного рішення, із них розглянуто – 44 з яких:
- 3 повернуто заявникам;
- 1 залишено без розгляду;
- 11 відмовлено у задоволенні заяви;
- 29 задоволено та скасовано заочне рішення.
Так, 22.01.2013 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області прийнято заочне рішення у цивільній справі, яким позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк “ПриватБанк” задоволено повністю та стягнуто з відповідача – Яцентюка В.В. на користь позивача 152 220,85 грн. заборгованості за кредитним договором. Також з відповідача в дохід держави стягнуто - 1522,21 грн. судового збору.
17.02.2014 року відповідач Яцентюк В.В. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи тим, що 05.02.2014 року йому було вручено копію заочного рішення. В судові засідання на розгляд справи він не з’явився з поважних причин, оскільки відбував покарання в Копичинській виправній колонії Тернопільської області №112, а повістки направлялись на адресу за місцем його реєстрації. Крім того, відповідач зазначає, що Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 14.01.2013 року прийнято заочне рішення у цивільній справі, яким задоволено позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” та стягнуто з нього на користь позивача 152 220,85 грн. заборгованості за кредитним договором, а в дохід держави стягнуто 1522,21 грн. судового збору.
Розгляд справи у його відсутності зумовив неможливість реалізації ним своїх процесуальних прав, порушив принцип змагальності сторін, а також такий розгляд був проведений на підставі доказів, поданих лише позивачем, що призвело до неповного з’ясування обставин справи та прийняття незаконного рішення. Тому відповідач просив визнати причини його неявки поважними, а докази, які не були подані, - такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, в зв’язку з чим заочне рішення підлягає скасуванню, а справа – призначенню до розгляду в загальному порядку.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Заяву Яцентюка В.В. про скасування заочного рішення у справі позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”до Яцентюка В.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Заочне рішення від 22.01.2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”до Яцентюка В.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, а справу призначено справу до розгляду в загальному порядку на 02 квітня 2014 року на 09 год. 30 хв. у приміщенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Так, 02 серпня 2014 року заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду задоволено позов Бадуляк Ю. І. до Ковальського І.І. про стягнення аліментів на утримання матері та стягнуто солідарно з Ковальського І.І. на користь Бадуляк Ю. І. аліменти на її утримання в розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною Ковальською Р. І., 04.10.2010 р.н. трьох років, та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Відповідач Ковальський Ігор Ігорович подав заяву про скасування вказаного заочного рішення з тих підстав, що вказане заочне рішення прийняте без його участі у судовому засіданні, в яке він не міг з»явитися та повідомити суду про причини своєї неявку, оскільки перебував за кордоном, а в м. Коломию приїхав тільки 05 серпня 2014 року.
Враховуючи, що відповідач Ковальський І.І.не з’явилися в судове засідання з поважної причини, оскільки перебував за межами території України, що підтверджується відміткою в паспорті Ковальсько І.І. серії ЕТ 600256, та бажає представити суду докази для правильного вирішення справи, суд задовольнив заяву відповідача.
Скасував заочне рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 серпня 2014 року у справі за позовом Бадуляк Ю.І. до Ковальського І.І. про стягнення аліментів на утримання матері, та призначив справу до розгляду в судовому засіданні Коломийського міськрайонного суду на 14 год. 00 хв. 19 вересня 2014 року.
Отже, при проведенні зазначеного аналізу стану судової практики цивільних справ в частині ухвалення та перегляду заочних рішень суддями Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області у 2014 році та 1-ше півріччя 2013 року встановлено, що розгляд таких справ знаходиться на належному рівні, про що свідчить невелика кількість поданих заяв про перегляд винесених заочних рішень, а також незначна кількість скасованих рішень в результаті розгляду цих заяв. Враховуючи вищевикладене, можливо зробити висновок, що судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в основному правильно застосовують норми матеріального та процесуального права.
Керівник: суддя Димашок В.П.
Виконавець : помічник судді Обушак С.І.
_03_03.png)
