Концепцію розвитку юридичної освіти створено

25 вересня 2018 року відбулося виїзне засідання робочої групи Міністерства освіти і науки України з вироблення Концепції розвитку юридичної освіти, у якому взяв участь член ВРП Андрій Бойко.

Засідання відбулося на базі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в межах ІІ Харківського міжнародного юридичного форуму під головуванням Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.

Експерти зібралися для узгодження позицій щодо подальших кроків затвердження Концепції розвитку юридичної освіти (далі – Концепція), нормотворчих механізмів її втілення, основних концептуальних принципів розвитку правничої освіти в Україні.

У дискусії взяли участь члени робочої групи − Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, член ВРП, голова науково-методичної підкомісії зі спеціальності «право» Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України Андрій Бойко, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Василь Тацій, представники правничих шкіл та професійних правничих об’єднань.

Під час виступу член ВРП Андрій Бойко повідомив, що шляхом складної роботи над проектом Концепції вдалося дійти згоди у ключових питаннях побудови Концепції між її основними розробниками − Міністерством освіти і науки України, Міністерством юстиції України, представниками академічного професійного середовища, які працювали в робочих групах.

А.Бойко висловив переконання, що на сьогодні вдалося досягти основних цілей, які ставили перед собою розробники Концепції розвитку юридичної освіти. Такими досягненнями є, зокрема, якість юридичної освіти, врахування соціальних чинників та інтересів закладів вищої освіти для того, щоб сформовані в цій моделі напрями давали можливість реалізовувати різноманітні освітні програми, які стосуються підготовки правників. Під час роботи над розробленням Концепції максимальну увагу було приділено створенню умов для реалізації професійних пріоритетів, які формують для себе студенти під час навчання за відповідними освітніми програмами.

Член ВРП відзначив, що, з одного боку, Концепція покликана створити модель уніфікованого правника, що передбачає  формування компетентностей, необхідних для професій судді, прокурора, адвоката, нотаріуса. Наголосив, що така наскрізна магістерська програма не передбачає вузької спеціалізації. А з іншого боку, важливо забезпечити якісний добір абітурієнтів, здатних навчатися за інтегрованою чи наскрізною магістерською програмою.

А.Бойко також зауважив, що вибір навчання за цією освітньою програмою має бути цілком усвідомлений абітурієнтом, він має внутрішньо визначитися, сформувати для себе пріоритет набуття компетентностей саме для цих правничих професій.

За словами члена ВРП, завершальним етапом навчання має стати складення єдиного кваліфікаційного іспиту всіма здобувачами юридичної освіти, який урівняє стандарти підготовки тих, хто набуває доступу до чотирьох регульованих правничих професій.

«Рада з питань судової реформи має намір стати суб’єктом спільного обговорення в частині регульованих професій, оскільки це є складовою реформування судової системи», − зазначив А.Бойко.

Окрім того, учасники засідання обговорили ключові питання реформи освітньої галузі, зафіксовані у проектних документах, а також заходи, реалізовані МОН у цій сфері, можливість складати вступні випробування до магістратури з права з використанням технологій ЗНО, збільшення мінімального бала із предметів ЗНО для вступу до бакалавріату з права, можливість відмови від заочної форми навчання у правничих школах, запровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту при атестації магістрів права.

У виїзному засіданні робочої групи також взяли участь залучені Програмою USAID «Нове правосуддя» іноземні експерти: головний стратег та директор з адміністрування Національної конференції екзаменаторів іспиту на доступ до правничої професії (США) Келлі Еарлі, доктор права, голова департаменту міжнародних зв’язків Міністерства юстиції Північного Рейну-Вестфалії, суддя у відставці Регіонального суду Дюссельдорфа (Німеччина) Міхаель Шольц.

Прес-служба