Види пробації

    У попередній статті ми розповідали про роль та переваги пробації, а сьогодні розглянемо її види.

  Наглядова пробація — це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт; осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.

     По суті нагляд полягає в реалізації органом пробації заходів за місцем проживання, роботи та навчання засуджених з метою дотримання обов’язків, визначених законом та покладених на них судом.
    Зокрема, у період наглядової пробації щодо суб’єктів пробації здійснюється не лише нагляд, а й соціально-виховна робота, яка полягає у здійсненні заходів, що проводяться згідно з індивідуальним планом роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків вчинення ним повторних кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги; сприяння працевлаштуванню; залучення до навчання; участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності; проведення індивідуально-профілактичної роботи.

      Законодавцем визначено, що досудова доповідь – це формалізована інформація, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.

    Підставою для складання досудової доповіді є ухвала суду. Представник органу пробації досліджує соціальне оточення обвинуваченого, його психологічну характеристику, аби з’ясувати причини вчинення злочину. Під час підготовки досудової доповіді представник органу пробації з’ясовує кримінальну історію особи, його сімейний стан і відносини у сім’ї, житлові умови, дані про роботу, фінансове положення, спосіб проведення вільного часу, наявність алкогольної або наркотичної залежності, дані про фізичне та психічне здоров’я.  Слід враховувати, що досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.

     Пенітенціарна пробація як одна з організаційних складових структури кримінально-виконавчої служби з відповідними функціями є сьогодні невід’ємним елементом будь-якої національної системи кримінальної юстиції.
Утворення пенітенціарної пробації це, насамперед, запровадження якісно нових підходів до виправлення не лише осіб, які засуджені до альтернативних видів покарання, а й засуджених, які утримуються у місцях позбавлення або обмеження волі, з метою подальшої їх адаптації у суспільство.

     Зі створенням пенітенціарної пробації працівники уповноважених органів з питань пробації здійснюють не лише нагляд за особами, засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням або обмеженням волі, а й працюють також в установах закритого типу для участі в підготовці засуджених до звільнення (за ініціативи адміністрації установи виконання покарань (слідчого ізолятора), координуючи ці заходи з підрозділами пробації за місцем проживання засудженого після звільнення або місцем розташування установ соціальної адаптації для звільнених, та залучаються в роботу щодо здійснення моніторингу проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення.

Прес-служба суду