РОЗГЛЯД КОЛОМИЙСЬКИМ МІСЬКРАЙОННИМ СУДОМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО Ч.2 СТ.191 КК УКРАЇНИ
Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області розглянуто кримінальне провадження про обвинувачення громадянина Н., який будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, розтратив ввірене йому чуже майно. Під час розгляду справи обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнавав, вважаючи кримінальну справу замовною, зазначав, що отримував погрози та попередження про припинення діяльності, яку здійснювала очолювана ним організація - це реабілітація з використанням нетрадиційної медицини, зокрема, масаж, іпотерапія тощо, за що він та інші працівники отримували плату. Організацією також надавалися послуги дітям, хворим на дитячий церебральний параліч, без послуг проживання.
Однак, вина обвинуваченого доведена , крім іншого, даними Статуту Івано-Франківського обласного благодійного фонду «Жива вода», що відповідає положенням ч.1 ст.14 Закону України «Про благодійну діяльність і благодійні організації», яка передбачає, що установчим документом благодійного товариства та благодійного фонду є статут. В зв’язку з цим твердження обвинуваченого про те, що він не здійснював благодійну діяльність, яка передбачена вказаном Законом, а якусь іншу, суд вважав надуманими, адже в преамбулі даного Закону зазначено, що останній визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій. Поряд з тим, ні обвинуваченим, ні його захисником не вказано на основі і у відповідності до якого іншого нормативно-правового акту Фонд здійснював свою діяльність.
Вироком суду громадянина Н. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк 2 роки. До набрання вироком законної сили засуджений Н. звернувся до суду із заявою про застосування до нього амністії, в якій просить звільнити його від призначеного судом покарання, оскільки має на утриманні неповнолітніх дітей.