23 жовтня 2013 року головою Коломийського міськрайонного суду П’ятковським В. І. та керівником апарату суду Ваташко О. Я. проведено нараду з суддями щодо вирішення питання про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України.
КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
78200 Івано-Франківська обл., м. Коломия,
п-кт Грушевського, 29
тел. 4-71-91
Начальнику Відділення
Державної виконавчої служби
Коломийського міськрайонного
управління юстиції
Коломийський міськрайонний суд у зв’язку із численним надходженням подань про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України, що не відповідають вимогам чинного законодавства та з метою забезпечення конституційних прав та свобод особи звертає Вашу увагу на наступне:
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку , визначеному ст. 377-1 ЦПК України та за поданням державного виконавця на підставі п. 8 18 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв’язку із ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні.
Основними вимогами, що ставляться до подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон є:
- розгляд клопотання за участю державного виконавця – відповідно до ст. 377-1 ч. 2 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за участю державного виконавця.
Однак, звернувшись до суду з поданням державний виконавець не з’являється на розгляд, подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, або взагалі не повідомивши суд про причину неявки. Дана ситуація унеможливлює повний та об’єктивний розгляд подання, оскільки, саме державний виконавець зобов’язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виїзді за межі України.
- форма і зміст подання – відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, п. 11.1.1 передбачено, що подання повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г) прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. Крім того, у п.11.1.3. зазначається, що до подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби).
Однак, як вбачається із матеріалів поданих клопотань державні виконавці не дотримуються вимог інструкції, направляючи до суду в кращому випадку подання, копію виконавчого документу та довідку про наявність заборгованості, не долучаючи при цьому жодних документів, з яких можна було б відслідкувати хід виконавчого провадження. Таким чином, суд розглядаючи подання не має змоги встановити всі обставини справи, перевірити хід виконавчого провадження, у разі неявки державного виконавця немає можливості витребувати необхідні документи, чи отримати відповідні пояснення. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання;
- право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у разі ухилення останнього від виконання зобов’язань - відподвіно до ст. 11 п. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань покладених рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
З ваказаної норми закону випливає, що, особа, яка має невиконані зобов’язання, не може вважатись винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного. Обов’язок доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язань покладено на державного виконавця, який зобов’язаний звернувшись до суду із вказаним клопотанням навести та документально підтвердити докази щодо факту ухилення боржника від виконання зобов’язань. Натомість, в поданні державного виконавця здебільшого зазначається, лише відомості щодо заборгованості боржника, її суми та виконавчого документу на підставі якого здійснюється виконавче провадження, а також короткий виклад норм закону на які посилається державний виконавець. Однак, вказані відомості не можуть бути підставою доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання. Оскільки, суду належить з’ясувати чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов’язання в повному обсязі чи частково, що стає неможливим без наявності достатніх доказів та матеріалів по справі. Часто у поданні державний виконавець в обґрунтування факту ухилення боржника від виконання зобов’язань посилається на те, що боржник не виконав зобов’язання у наданий для добровільного виконання час, що саме по собі суперечить нормам чинного законодавства. Крім того до подання не долучаються докази про отримання, чи то надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій власне і визначено строк для добровільного виконання зобов’язань. У зв’язку із чим у суду немає можливості переконатись у тому, що боржник повідомлений про відрите виконавче провадження відносно нього, строк у який він мав можливість виконати зобов’язання добровільно, не говорячи вже про ухилення від виконання зобов’язань, що проявляється в умисних діях боржника, що не залежать від будь-яких об’єктивних причин.
З урахуванням вищенаведеного просимо направляти до суду подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та забезпечувати обов’язкову участь державного виконавця під час їх судового розгляду.
Голова Коломийського
міськрайонного суду В.І. П’ятковський
Вик. Дідорак О.П.